Каспрій М.П.

«Диференціація - одна з форм інноваційних технологій».

«Праця – і тільки праця –основа всебічного розвитку особистості».

«До кожного учня необхідно підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно запропонувати тільки йому призначене завдання ».

В.В.Сухомлинський

Диференційоване навчання розглядаю як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів та як засіб попередження відставання у навчанні. Воно дає змогу кожному учневі у навчанні піднятися на щабель вище, тому що в основі лежить сходження від простого до складного з урахуванням можливостей зони найближчого розвитку кожної дитини, уводячи її у сприятливе психолого - педагогічне поле.

Використання диференціації в навчальному процесі дає можливість пробудити в учнів інтерес до знань, прагнення самостійно попрацювати, заохочує їх до пошуку, надає можливість робити маленькі відкриття, бо кожен учень отримує завдання, що відповідає його здібностям і забезпечу є перспективу розвитку, формує соціальну, комунікативну та творчу компетенцію учнів. Свою роботу спрямовую на розкриття сил і можливостей кожної дитини, допомогаю відчути їй радість успіху розумової праці, повірити у свої можливості. Внаслідок такої копіткої роботи з учнями реалізується суттєве призначення педагога - дати кожній дитині знання, що відповідають її розумовому потенціалу, вселити віру у свої сили, свій розум, талант, які зроблять її успішною людиною. Вона зможе швидко

адаптуватися у сучасному суспільстві, переорієнтуватися, сумлінно ставитися до навчання, показуючи високий рівень своєї успішності.

За розум осяйний,

За мудрість й доброту від Бога,

Прославимо в віках -

Звеличимо в піснях –

Високу працю педагога.

Тернопіль

Видавництво «Підручники і посібники»

Тернопіль 2013р.

            Зміст

Вступ ……………………………………………………………………5

1. Теоретичні засади диференційованого підходу до навчання……..7

2. Вивчення індивідуальних особливостей особистості для виявлення критеріїв диференціації…………………………………………………8

3. Завдання диференційованого навчання……………………………..9

4. Технологія організації навчально-виховного процесу з урахуванням диференційованого підходу до учня………………………………….10

5. Модель диференційованих завдань до теми «Звуки і букви.

 Наголос»……………………………………………………………….12

6. Українська мова (диференційовані завдання  і конспекти уроків)..19

http://kachanivska.ucoz.ua/load/kasprij_m_p_uchitel_pochatkovikh_klasiv_kachanivskoji_zosh_i_iii_stupeniv/1-1-0-8

http://kachanivska.ucoz.ua/load/kasprij_m_p_uchitel_pochatkovikh_klasiv/1-1-0-9

7. Математика (диференційовані завдання  і конспекти уроків)…….48

http://kachanivska.ucoz.ua/load/kasprij_m_p_uchitel_pochatkovikh_klasiv/1-1-0-10

http://kachanivska.ucoz.ua/load/kasprij_m_p_uchitel_pochatkovikh_klasiv/1-1-0-11

Висновок……………………………………………………………….118

Література……………………………………………………………..119

Презентація педагогічного досвіду                                                          http://kachanivska.ucoz.ua/load/kasprij/1-1-0-12

Вступ

Компетентнісно спрямована освіта створює передумови для індивідуалізації та диференціації навчання , запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної,  комп’ютерної та інших видів компетенцій учнів.

Сьогодні головним виміром якості функціонування освітньої системи має бути здатність молодого покоління повноцінно жити й активно діяти, постійно самовдосконалюватись. Щоб прийняти історичний виклик ХХІстоліття, освіта повинна мати випереджувальний характер, тобто бути  націленою у майбутнє, на розв’язання проблем нового століття, розвиток ключових компетенцій вихованців, формування в них проектної культури, нових засобів мислення й діяльності . Про це зазначає видатний педагог С.П.Логачевська. Вона наголошує, що диференціація - це інноваційна технологія, практика через дію, навчання інших, творче застосування набутих знань.

Диференціація (від. лат. differentia - різниця, відмінність) передбачає врахування індивідуальних особливостей кожного учня в умовах групування дітей в межах одного класу за певною ознакою: рівень засвоєних предметних знань, умінь, навичок; нахилів і здатності до навчання, рівеня розвитку загальних розумових здібностей (научуваності); готовності до здійснення самостійної пізнавальної діяльності - наявність відповідних інтелектуальних умінь, елементів академічної культури (уваги, пам’яті, швидкісті, переходу від однієї логічної операції до іншої). Диференційований підхід до школярів - дуже важливий принцип навчання та виховання. Реалізація диференційованого навчання дає змогу вчителю оперативно врахувати готовність дитини до вивчення нового матеріалу, забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності на всіх етапах навчання, одночасно створити компенсуючі умови для відстаючих у розвитку школярів та обдарованих дітей при дотриманні обов’язкового обсягу програмових вимог. В основу диференціації покладені дидактичні принципи розвивального навчання. Індивідуальні відмінності у навчальних якостях особливо яскраво виявляються у початковій школі, коли навички учіння перебувають на стадії формування. А зважаючи на винятково важливу роль рідної мови у навчанні та подальшому житті людини, стає зрозумілою актуальність і необхідність застосування диференційованого підходу до молодших школярів з метою покращення їх мовленнєвого та мовного розвитку.

1. Теоретичні засади диференційованого підходу до навчання

Диференційований підхід до навчання, одне із способів вирішення педагогічних завдань із урахуванням соціально-психологічних особливостей груп виховання, що у співтоваристві як його структурні чи неформальні об'єднання чи виділяються педагогом за схожими індивідуальними, особистісними характеристиками учнів. Цей  підхід займає проміжне становище між фронтальною виховною роботою з усім колективом й індивідуальною роботою з кожним учнем.Така діяльність полегшує виховну роботу педагога, оскільки дозволяє визначати утримання і форми виховання задля кожної дитини, або певної категорії учнів. Реалізації диференційованого підходу сприяє організація ігор, змагань, тимчасових творчих колективів, створення спеціальних педагогічних ситуацій, які допомагають розкрити гідність учнів. Необхідна умова підходу - вивчення міжособистісних відносин. Диференційований підхід дає можливість впливати на відносини між особистістю і групою, групою - і колективом, дітьми і дорослими тощо. Ефективність диференційованого підходу перебуває у прямій залежності від творчої атмосфери співробітництва у виховній організації та управління нею. Він включає дуже широке коло педагогічних дій. Вивчення психолого-педагогічної літератури дозволило прийняти у якості робітника визначення, яке розглядає диференційований підхід в розумінні системи заходів (сукупність прийомів і форм педагогічного впливу) з вивчення обліку та розвитку типологічних індивідуальних особливостей різних груп школярів, які працюють у єдиній навчальній програмі. Сутність диференційованого підходу полягає:

a) у забезпеченні досягнень обов'язкових результатів навчання кожним учнем відповідно до його реальних навчальних можливостей;

b) у забезпеченні розвитку пізнавального, ціннісного, творчого, комунікативного і мистецького потенціалу особистості;

з) забезпеченні навчання у відповідності до реальних навчальних можливостей учнів і орієнтуванням на «зону найближчого розвитку».

2. Вивчення індивідуальних особливостей особистості для виявлення критеріїв диференціації

Для вивчення індивідуальних особливостей учнів і як критеріїв диференціації застосовуються реальні навчальні можливості, зумовлені кількома особливостями школярів (здатність учитися, грамотність і пізнавальний інтерес), що характеризують учня, як цілісну особистість. І з вибраних властивостей учня значною мірою визначається успішність навчання. Домінуючим має бути рівень навчання, бо від нього значною мірою залежить здатність учитися і рівень сформованості пізнавального інтересу. Такий підхід до вивченню типових індивідуальних відмінностей школярів більше відповідає сучасним психолого-педагогычним поглядам й завданням школи.

Вивчення типологічних особливостей учнів включає виявлення показників успішності.

Провідною умовою здійснення диференційованого підходу до учня під час уроків, крім вивчення типологічних особливостей, є також виділення тимчасових типологічних груп. З аналізу психолого-педагогічної літератури виділили такі групи учнів:

I. група із високим рівнем навчання, що включає дві підгрупи:

a. зі стійким інтересом до цього предмета;

b. зі стійким інтересом решти предметів.

II. група із середнім рівнем навчання, що також включає дві підгрупи:

a. зі стійким інтересом до цього предмета;

b. зі стійким інтересом решти предметів.

III. група з низьким рівнем навчання і хитким інтересом до предметів.

З іншого боку, диференційований підхід включає організацію навчальної діяльності типологічних груп школярів із допомогою спеціально розроблених засобів предмета і прийомів диференційованої діяльності.

У практиці навчання найпоширеніші різні способи диференціації самостійної роботи учнів.

Однією з умов організації диференційованої самостійної роботи є застосування диференційованих завдань, які різняться за складністю, за пізнавальними інтересами, характером допомоги з боку вчителя.

3. Завдання диференційованого навчання

Використання диференційованих завдань у різних ланках навчання дозволяє вирішувати такі питання :

1) забезпечити можливість їх поглиблення, систематизації і узагальнення знань і умінь;

2) стимулювати розвиток пізнавальної самостійності школярів;

3)сприяти вирівнюванню знань і умінь учнів.

Самостійна навчальна робота у школі і вдома - це два взаємозалежних етапи, що доповнюють одне одного. Під час упорядкування домашніх завдань потрібен диференційований підхід, планувати завдання різноманітного ступеня важкості і різного обсягу з урахуванням реальних можливостей та інтересів учнів.

Для полегшення роботи вчителя і учнів, рекомендується скласти збірник диференційованих завдань, у якому завдання мають бути згруповані за окремими розділами. До базового рівня входять завдання учнів із середнім та низьким рівнем навчання, відповідно, - завдання для сильних учнів. У базовому рівні завдання для груп учнів із різними рівнями навчання рекомендую показувати різним шрифтом: для слабких - курсивом, для середніх - звичайним. Завдання учнів із різним рівнем стійкості пізнавального інтересу показувати різними значками.

4. Технологія організації навчально-виховного процесу з урахуванням диференційованого підходу до учня

Важливим умовою правильної організації навчально-виховного процесу вважається вибір раціональної системи методів і прийомів навчання дітей і оцінки якості знань, її оптимізація з урахуванням віку учнів, рівня половини їхньої підготовки, розвитку умінь, специфіці розв'язуваних освітніх та виховних завдань. Залежно від зазначених чинників реалізовується збалансоване поєднання традиційних методів навчання з допомогою інноваційних технологій, оптимізується застосування проблемних ситуацій і завдань, репродуктивних методів, застосовується робота у парах і групах, використовуються технічні засоби.

Ефективність диференційованого підходу проявляється у просуванні учнів із слабшої групи у більш сильну.

Соціокультурна ситуація, що склалась у сучасному українському соціумі, актуалізує  особистісно - професійну роль педагога - ключової фігури якісних перетворень в освіті. Саме з успішною професійною діяльністю вчительства суспільство пов’язує процес зміцнення інтелектуального та духовного потенціалу нації. У цьому зв’язку важко переоцінити роль професіоналізму, фахової компетентності саме вчителя початкових класів, якій стоїть біля початків становлення особистості. Відтак особливо актуальною і значущою стає проблема створення необхідних і достатніх умов для надбання вчителями -знань, які забезпечують спроможність до застосовування інноваційних педагогічних технологій як чинника зростання  мотиваційної основи постійного самовдосконалення школяра. Слово «інновація» в перекладі з латинського означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально - виховного процесу. Більшість науковців трактують інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій. Одні науковці переконані, що інноваціями можна вважати лише те нове, яке має своїм результатом кардинальні зміни в певній системі, інші зараховують до цієї категорії будь - які, навіть незначні, нововведення. Погоджуючись в основному з наявними позиціями буду вважати кожне нововведення, що зумовлює отримання кращого за попередній результат, інновацією. З огляду на зазначене, педагогічні інновації - це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних вирішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в навчанні.

Побічним продуктом інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної майстерності вчителя, рівня його культури, мислення та світогляду. Отже, творчий пошук та реалізація інновацій ведуть до новоутворення у цілісній педагогічній системі.

 Комп'ютерні технології розвивають ідеї програмованого навчання, відкривають абсолютно нові, ще не досліджені технологічні варіанти, пов'язані з унікальними можливостями сучасних комп'ютерів і комунікацій. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процеси підготовки і передачі інформації учневі за допомогою комп'ютера.

5. Модель диференційованих завдань до теми «Звуки і букви. Наголос»

Особливість використання завдань трьох рівнів складності полягає в тому, що до III варіанта (вищий рівень) входять елементи І і II, завдання II варіанта (середній рівень) містять елементи І, а завдання І повинні вміти виконувати всі учні (І в. - низький рівень знань).

І етап

І варіант. Учні працюють з учителем. (Скоромовки, метаграми, загадки читають із проектора).

II варіант. Прочитайте виразно текст із проектора. У виділених словах вимовте спочатку голосні, а потім приголосні звуки. Спробуйте змінити у цих словах перший звук на інший. Яке вийде слово? Складіть з ним речення.

Равлик, равлик, вистав ріг -

дамо сиру на пиріг!

Виставляє равлик роги:

- Геть з дороги!

(Народна творчість)

Наприклад: равлик - Павлик, сиру - миру, роги - ноги.

ІІІ варіант. Прочитайте слова із проектора. У кожній парі допишіть слово, яке відрізняється від попереднього лише першим звуком (не буквою!).

Зразок: джаз - газ, джміль - хміль.

Дзень - ..., дзявкати - ..., льон - ..., люк - ..., ти - ..., юшка - ..., тяма - ..., ясно - ..., щенят - ...

Усно складіть кілька речень.

ІІ етап

І варіант. Додавши дзвінкий приголосний, утворіть нові слова від поданих.

Зразок: коза - козак.

Рука, буква, міль, коса, буря.

Усно складіть з ними речення.

II варіант. Пригадайте і запишіть якнайбільше слів, що мають склади - назви нот (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі).

Наприклад: до + ля = доля; по + мі + до + ри = помідори; до + мі + но = доміно.

III етап

І варіант. Прочитайте текст із комп’ютера . Про що цей вірш? Порівняйте вимову і написання виділених слів. Як співвідносяться голосні звуки в цих словах? Назвіть тверді й м'які приголосні звуки у кількох словах вибірково.

І. Ніхто не забутий,

На попіл ніхто не згорів.

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть...

І доки є пам'ять в людей

і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

(Б. Олійник).

II варіант. Випишіть у три колонки слова, у яких:

1) звуків і букв порівну;

2) звуків менше, ніж букв;

3) звуків більше, ніж букв.

Радію, праця, рідня, дзюркіт, авіалінія, алюміній, дощ, жолудь, мальований, цятка, об'їзд, сім'я, розбуджений, електродзвоник, троє, ячмінь, льон, ідея, обсаджувати.

Ключ. З перших літер має скластися вислів: Праця - джерело радості.

ІІІ варіант. Робота з кросвордом або ребусами, що вміщені у комп’ютері. Пізнавальні завдання потребують від учнів пошуку нових знань і способів дій. У них розвивається інтерес до мови як навчального предмета.

Місце пізнавальних завдань у структурі уроку може бути різним. Воно залежить від багатьох факторів: типу навчального матеріалу; рівня підготовки учнів; часу, відведеного на вивчення теми; дидактичної мети, визначеної вчителем, та ін. Працюючи над темою “Роль слів у побудові тексту”, я пропоную роботу з деформованим текстом, причому кожній групі даю різні за складністю завдання.

Завдання 1

Поділіть текст на речення. Запишіть, поставте, де потрібно, розділові знаки. Люди сіють хліб щедро оспівана ця праця людська зерно для людини і досі залишається зеленим дивом воно безсмертне кинуте в землю стає колосом наливається соками землі й сонця красується радує урожаєм нелегко дається хліб справжню ціну йому складають хлібороби.

(М. Сингаївський).

Завдання 2

Складіть і запишіть зв'язний текст з деформованих речень.

Усе в лісі співає.

до, пішли, лісу, ми, весною;

легенький, подихнув, вітерець;

в, заспівали, всі, лісі, дерева;

"кожне, "свою, співало, пісню, дерево;

співала, білокора, пісеньку, красуня, ніжну, береза;

піснею, дуб. мужньо, вчив, своєю, бути, і, відважними, сильними.

(За В. Сухомлинським).

Завдання 3

Прочитайте подані речення. Виберіть з них ті, що вам подобаються, і складіть з ними розповідь “Рання осінь” Запишіть.

Настала осінь. А на порозі вже стояла осінь. Пожовкле листя на берізках, почервоніло на кленах. У зелені коси берізки вплелися золоті стрічки. Прощальним багрянцем спалахнули клени. Осінь сплела сітку із срібних ниток бабиного літа. У повітрі летить легка павутина бабиного літа. Одягла коралове намисто шипшина. На кущах шипшини з'являються червоні ягідки.

На уроках з розділу «Будова слова» (3 клас) я використовую також вправи на засвоєння учнями слів-синонімів і антонімів, маючи на увазі, що:

а) за синонімічних і антонімічних зв'язків слів не потребує додаткового часу, а здійснюється в процесі вивчення програмового матеріалу;

б) систематичні спостереження учнів за синонімічними рядами слів формують навички аналізу мовних явищ, узагальнення фактів;

в) вправи з синонімами й антонімами сприяють органічному поєднанню вивчення граматики й орфографії з розвитком дитячого мовлення, зокрема, з виробленням точності добору потрібного слова.

Я пропоную  такі завдання:

1. Знайдіть у тексті слова, близькі за значенням:

Ось і прийшла зима. Дрімає зимовий ліс, а за вікном виє віхола. Вітер налітає згори і знизу, жбурляє сніжинки в шибку.

Я притулився чолом до холодної шибки і, не можу відвести очей від сніговиці. Я уявляю себе уже на санчатах, які підхопила заметіль, закрутила, завертіла й понесла в поле.

Чи можна назвати слова заметіль, віхола, сніговиця спорідненими?

Доберіть споріднені слова до слова сніговиця.

2. До поданих слів доберіть із дужок близькі за значенням слова з префіксами:

тихий - ..., сміливий - ..., бесіда - ..., паркан - ..., сумний - ..., слабкий - ...., жорстокий - .... (Огорожа, безстрашний, розмова, безрадісний, безшумний, безсилий, безжалісний).

3. Замініть у реченнях виділені слова близькими за значенням (синонімами):

Сніг замів усі стежини. Ліс стоїть у білому вбранні.

4. Замініть подані вислови одним словом.

Вести боротьбу - ..., ставити вимогу - ...., брати під сумнів -..., одержати перемогу - ....

5. Подані слова запишіть у два стовпчики; в перший - слова, що означають віддалення від чогось, у другій - слова, що означають наближення до чогось.

Підповзти, від'їхати, під'їхати, відповзти, відпливати, підпливати, відчалювати, причалювати.

Який префікс надав словам значення віддалення, а який - наближення?

6. Змініть подані слова протилежними за значенням:

наступати, згорнути, підійти, замкнути, відігнути, прикрутити, прибігти, зв'язати, вивести, розібрати.

У процесі навчання молодших школярів рідної мови я використовую систему диференційованих завдань на основі добору таких видів робіт, які б забезпечували якісне засвоєння навчального матеріалу, формували стійкі уміння і навички, не зупиняли учбове зростання сильніших учнів та піднімали середніх і слабких до рівня сильних.

Для сильних учнів я добрала завдання, які вимагали від них самостійності, творчого пошуку; для слабких - завдання, які б підвищували їхню активність у сприйманні й осмисленні нового матеріалу, допомагали систематизації та узагальненню знань.

Ефективним способом диференціювання навчальних завдань виявилися перфокарти. Наприклад, при вивченні теми “Відмінювання іменників за числами та родами” ми проводили словникову роботу із середніми і слабкими учнями:

- Запишіть слово “робота”.

Поясніть орфограму, складіть речення, підкресліть головні члени речення. Тим часом сильні учні індивідуально працювали за перфокартами.

У цій перфокарті учні визначали орфограми, відміну іменників, складали речення з одним із словникових слів. Під час використання перфокарти такого виду реалізувалася навчальна мета: розвиток творчої активності і самостійності школярів. Також ми використовували перфокарти під час засвоєння письма словникових слів. Можна використовувати комп’ютер.