УРОК

Тема. Повторення вивченого про прикметник. Граматичні категорії прикметника

Мета: повторити вивчене про прикметник, і роль у реченні, скласти модель граматичних категорій прикметника. Розвивати рефлексивні вміння учнів, уміння працювати в групі, самостійно; в доборі прийомів роботи над завданням.

Тип уроку: урок постановки навчального завдання.

Хід уроку

І. Ситуація успіху

Учитель. Сьогодні я отримала лист від ученого-лінгвіста. Хочете його послухати? Тоді увага, це не простий лист, а звуковий.

(Звучить магнітофонний запис.)

«Любі діти! Я дізнався, що ви вивчили частину мови — іменник. Вітаю вас, але я хотів би впевнитися, що ви добре засвоїли ці знання. Пропоную невеличке завдання. Чи справитеся ви з ним? Бажаю вам успіху.

Учений-лінгвіст.

Учитель. Ось на дошці є текст. Учений-лінгвіст пропонує нам виписати всі іменники. Отож, до роботи.

 (Діти працюють у парах.)

Текст. Одного ранку Івась пішов на прогулянку. Світило сонце. На кущах щебетали горобці. Стиха шуміли дерева. Верба опустила свої коси до води.

Після закінчення роботи діти показують здатність працювати далі та обговорювати завдання.

Перша пара читає слова. Інші діти показують своє ставлення жестами (правильно — діти тримають великий палець догори, помилка — палець опущений донизу).

Учитель. Молодці, діти, це завдання ви виконали гарно, а чи справитеся з наступним? Учений надіслав нам таблицю — її потрібно заповнити. Свої дії обґрунтовувати.

Діти поступово заповнюють таблицю та пояснюють хід своєї роботи.

1-ша колонка. Частина мови — іменник.

2-га колонка. Запитання — хто? що?

3-тя колонка. Називає — предмет, явище, подію...

4-та колонка. Рід — жіночий, чоловічий, середній, спільний.

5-та колонка. Число — однина, множина. Збірні іменники.

6-та колонка. Змінюються за відмінками.

7-ма колонка. У реченні бувають головними та другорядними членами речення.

Після закінчення роботи таблиця заповнена.

Учитель. Чудова робота! Я гадаю, учений-лінгвіст буде задоволений вашими знаннями. У мене до вас лиш одне запитання. Яка пора року описана в тексті?

II. Ситуація відкритого незнання

Діти. Може, це весна, може, літо.

Іде обговорення, доки не звучить думка, що тут не вистачає інформації і ми не можемо точно визначити, яка пора року.

Учитель. Я пропоную кожній групі самостійно обрати пору року та змінити текст так, щоб після вашої роботи всі могли визначити пору року.

Групова робота

1-ша група. Одного літнього ранку Івась пішов на прогулянку. Світило пекуче сонце. На кущах щебетали веселі горобці. Стиха шуміли зелені дерева. Верба схилила свої пишні коси до теплої води.

2-га група. Одного зимового ранку Івась пішов на прогулянку. Світило холодне сонце. На кущах щебетали голодні горобці. Стиха шуміли голі дерева. Верба схилила свої безлисті коси до води.

Обговорення текстів.

Діти читають свої тексти вголос, інші визначають, яка пора року, та називають слова, які допомогли визначити це.

Учитель. Діти, випишіть слова, які допомогли вам визначити, яка це пора року.

На дошці з’являються слова: літнього, пекуче, веселі, зелені, пишні, теплої, зимового, холодне, голодні, голі, безлисті.

III. Повторення вивченого про прикметник

Учитель. Чому ці слова допомогли нам?

Діти. Вони називали, які предмети за кольором, температурою, тобто описували їх.

Учитель. А до якої частини мови вони належать? Можливо, до іменника?

Діти. Ні. Це точно не іменники, бо вони не називали предмети, а описували їх, не відповідали на запитання хто? що?

Учитель. Повернімося до нашої таблички.

— На які запитання відповідають ці слова?

(Який? Яка? Яке? Які?)

Учитель. Запишімо це в таблицю.

(Діти роблять записи.)

— Що називають ці слова?

(Ознаки предметів.)

Учитель. А які саме ознаки, погляньмо на наші слова.

Діти. Колір предмета, розмір, якість, смак, стан...

Учитель. Давайте і це зафіксуємо в таблиці. А тепер спробуйте визначити, чи мають ці слова рід. (Діти працюють у парах.)

Діти. Так, тому що слово тепла — ж. р., холодне — с. р.

Учитель. А погляньте, чи в цих слів рід постійний, чи змінюється?

Діти. Можна змінити — він теплий, вона тепла, воно тепле. Значить — змінюється.

Учитель. Давайте і це запишемо в таблицю. А чи мають ці слова число?

Діти. Так, бо холодне — однина, а голі — множина.

Учитель. Число в цих слів може змінюватися?

Діти. Так, бо гола — голі...

Учитель. Зафіксуймо це в таблиці. А чи можна провідміняти ці слова? Спробуйте обрати по одному слову та провідміняти його.

(Діти працюють у парах, а потім читають свої слова.)

Учитель. Який висновок можна зробити?

Діти. Ці слова можна відмінювати.

Учитель. Занесемо ці дані в нашу таблицю. Визначте роль цих слів у реченні.

(Кожна група працює окремо, після закінчення роботи діти читають свої результати.)

Діти. Ці слова можуть бути тільки другорядними членами речення.

Учитель. Звернімося до нашої таблиці.

Учитель. Чим же відрізняються ці частини мови?

Діти. Відповідають на інші питання, називають ознаки предметів, мають змінний рід, у реченні виступають тільки другорядними членами речення.

Учитель. Можливо, ви знаєте, до якої частини мови належать ці слова?

Діти. Це прикметники.

Учитель. Ви правильно визначили — це прикметники. Ми починаємо вивчати нову частину мови. Я думаю, ви зможете за цією таблицею скласти правило про прикметник. Спробуйте!

(Діти обговорюють у парах, промовляють правило одне одному.)

Діти. Прикметники — це слова, які називають ознаки предмета й відповідають на питання який? яка? які? Прикметник змінюється за родами, числами, відмінками, а в реченні може виступати другорядним членом речення.

Учитель. Правильно! Ви чудово справилися із завданнями на уроці, показали свої вміння працювати в групах. Оцініть свою роботу в групі.

IV. Домашнє завдання

Вправа 423.

У цій вправі потрібно підібрати прикметники до виділених іменників та подумати, яка роль прикметника в мові.

УРОК

Тема. Зв’язок прикметника з іменником

Мета: з’ясувати, що рід, число, відмінок прикметника залежать від іменника, з яким цей прикметник пов’язаний; учити дітей аналізувати, співпрацювати з іншими учнями самостійно, визначати самим своє навчальне завдання, складати план до роботи над завданням; розвивати логічне мислення учнів.

Тип уроку: урок моделювання.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Учитель. Прочитайте свої тексти та назвіть прикметники, які ви вставили.

(Діти читають свої варіанти та називають прикметники, які вони вставили.)

Учитель. Хто з вас, діти, зрозумів, яку роль виконують у мові прикметники?

Діти. Вони роблять мову точною, образною, багатою.

Учитель. Правильно, ви гарно впоралися з цим завданням. А тепер погляньте, як це завдання виконав учень з паралельного класу.

II. Перетворення моделі прикметника

На дошці діти читають запис.

Летить на крилах чудовий весна. Будить сонна землю, спляче дерева, весела струмки. Незабаром веселого спів пташок наповнить квітуче гаї та сади.

Весна приносить радість усім людям.

Учитель. Чи правильно впорався із цим завданням хлопчик?

Діти. Ні.

Учитель. Але хіба він допустив помилки в словах?

Діти.У словах помилок немає, але слова не пов’язані між собою.

Учитель. А як потрібно пов’язувати слова в реченні?

Діти. У першому реченні написано:»Летить чудовий весна». Але весна це іменник ж. р., тому правильно сказати чудова.

Учитель. Від чого залежить у цьому реченні рід прикметника?

Діти. Від роду іменника.

Учитель. Тоді працюємо з другим реченням. Що в ньому не так?

Діти. Правильно не сонна, а сонну, бо тут питання яку?

Учитель. Якупомилку допустив хлопчик?

Діти. Слово землю відповідає на питання що?, слово сонна — яка?, а правильно буде — яку? Значить, слова не пов’язані між собою відмінком.

Учитель. То від чого ж залежить відмінок прикметника?

Діти. Від відмінка, у якому стоїть іменник.

(У такий спосіб робота продовжується з усіма реченнями. І діти з’ясовують, що число прикметника залежить від того, у якому числі вживається іменник.)

Учитель. Який же висновок ми можемо зробити? Від чого залежить рід, число, відмінок прикметника в реченні?

Діти. Усі граматичні категорії прикметника в реченні залежать від іменника.

III. Аналітико-синтетичні вправи

Вправа 433.

Учитель. Діти, прочитайте текст і подумайте, яке завдання вам потрібно виконати. Що для цього слід зробити? Як ви діятимете?

(Діти працюють самостійно, а після виконання завдання перевіряють роботу одне в одного.)

Учитель. На що ви звертали увагу, коли добирали прикметники, визначали їх рід, число та відмінок?

Діти. На категорії прикметника.

Учитель. Кому при виконанні завдання потрібна була допомога? Хто вам її надав? Чи ви могли після пояснення самостійно виконати завдання?

Вправа 443.

Учитель. Якщо ви так гарно впоралися з попередніми завданнями, спробуйте виконати і таку вправу:

Сонце ніжно й тепло усміхалося з (блакитний) неба, і від усмішки тої земля цвіла.

(Цілий) днями після (довгий) сидіння в хаті діти бігали надворі. Бавилися на (зелений) леваді, ходили на екскурсії — в ліс, на річку, на поле. Так гарно було.

(Діти працюють самостійно. Після виконання завдання перевіряють одне одного в парах. Коли пара закінчує роботу, вона показує готовність до спільного обговорення. Діти об’єднуються в групи та здійснюють взаємоперевірку, оцінюючи роботу відповідною оцінкою.)

Вправа 426.

Учитель. Прочитайте завдання до цієї вправи. Чи вам воно зрозуміле? Як ви гадаєте, що хочуть перевірити у вас виконанням цього завдання?

(Діти висловлюють свої припущення.)

Учитель. Спишіть іменники, додаючи до них прикметники за питаннями та за змістом.

Редька (яка?) за смаком, за кольором...

Помідор (який?)...

Яблуко (яке?)...

(Після виконання завдання діти читають свої варіанти вголос та пояснюють свій вибір.)

IV. Підсумок уроку

Учитель. Від чого залежать граматичні категорії прикметника в реченні та словосполученні?

(Діти відповідають.)

V. Домашнє завдання

Діти обирають:

1-й варіант — вправа 428, 2-й варіант — описати фрукт на вибір.

УРОК

Тема. Мовна  тема «Прикметник»

Мета: перевірити знання дітей з цього розділу програми.

Тип уроку: урок контролю.

Хід уроку

I. Оголошення завдань уроку

Учитель. Діти, ми з вами вивчили таку частину мови, як прикметник. Сьогодні ми напишемо контрольну роботу й перевіримо, чи гарні ми маємо знання. Бажаю всім успіху.

II. Інструктаж до виконання роботи

Учитель. Завдання потрібно виконувати письмово, записи робіть охайно. Пишіть каліграфічно. Завдання можна виконувати в будь-якому порядку.

III. Самостійна робота учнів

1. Дайте відповіді на запитання:

— Яка частина мови називається прикметником?

— Які граматичні категорії має прикметник?

— З якою частиною мови пов’язаний прикметник?

— Яким членом речення може виступати прикметник?

2. Тест. Оберіть правильний варіант.

1. Добра:а) ж. р.;б) ч. р.;в) с. р.

2. Кирпатий:а) ч. р.;б) с. р.;в) ж. р.

3. Довгі:а) одн.;б) множ.

4. Благородних:а) одн.;б) множ.

5. Жовтого:а) Н. в.;б) Р. в.;в) Д. в.

6. Вухатим:а) Р. в.;б) О. в.;в) М. в.

3. Доберіть прикметники до іменника.

1-й варіант: кошеня.2-й варіант: яблуко.

4. Провідміняйте прикметник.

1-й варіант: золотиста.2-й варіант: вірний.

5. Додаткове завдання.

Напиши коротеньку казочку про прикметник.

УРОК.Тема. Підсумковий урок з теми «Прикметник»

Мета: оцінити знання учнів з теми «Прикметник».

Тип уроку: урок оцінювання.

Хід уроку

I. Повідомлення про результати перевірної роботи

Учитель. Учора ми з вами писали перевірну роботу з теми «Прикметник». Ви впорались із завданнями дуже добре.

— Підніміть руки, хто вважає, що написав роботу на високому рівні.

— Хто вже знає, що допустив помилки?

— Хто вдома ще працював у додатковому зошиті над цією темою?

— Молодці! Ви досить реально оцінили свої роботи.

Найкращі результати в... (прізвища учнів). Зараз я кожному видам його роботу. А ви зможете перевірити, як виконали тести.

II. Робота учнів з перевірними завданнями

Учитель. Хто допустив помилку та неправильно дав визначення прикметника? Як ви думаєте, як потрібно дати характеристику прикметника?

Діти. Потрібно орієнтуватися на схему,яка зображена на комп’ютері :

Учитель. Хто допустив помилку в 2-му запитанні?

Діти. На схемі видно, що прикметник змінюється і за родами, і за числами, і за відмінками.

Учитель. У 3-му та 4-му запитанні не помилився ніхто, молодці. Хто може пояснити, як ви міркували?

(Діти пояснюють хід своїх думок.) Учитель. Подивімося, як ви виконали тест. (Діти розглядають тест і з’ясовують, хто та де допустив помилку.)

Учитель. Хто може придумати такі завдання для всіх? Давайте попрацюємо в групах.

(Діти працюють у групах та записують свої завдання на аркушах паперу. Після виконання роботи діти вивішують свої тести на дошці.) 1-ша група: добрий (ч., с., ж. рід); кругле (ч„ с., ж. рід); малого (Н., Р., Д. відмінок); круглі (однина, множина); золотиста (однина, множина).

Після вивішування робіт на дошку діти обмінюються тестами та виконують тести інших груп.

Учитель. З наступними двома завданнями ви впоралися дуже добре. Зараз я пропоную вам оцінити свої знання за допомогою оцінних відрізків.

Кожен учень креслить собі в зошиті 4 вертикальних відрізки та позначає їх літерами:

Г. — граматичні категорії прикметника.

В. — використання прикметників у мові.

Т. — створити тестові завдання іншим.

П. — програму з вивчення прикметника засвоїв.

Учитель. На відрізку знаком «х» позначте рівень оволодіння знаннями з кожного розділу. А коли я перевірю ваші роботи, я поставлю свої хрестики. Якщо ці позначки за місцем свого розташування на шкалі збіжаться — це буде означати, що ви оцінили себе реально. А це дуже добре, бо свідчить про те, що ви вмієте дати своїм знанням правильну оцінку.

А зараз останнє завдання. Дехто з вас написав казку про прикметник. Послухаймо найкращі.

Учень (читає). Україні Частин Мови жили різні слова. Жили вони мирно та дружно, кожен виконував свою роботу, аж ось Іменники загордилися. Одного разу всі зібралися на головній площі міста.

Іменники почали говорити: «Ми — найважливіші слова, а решта — не потрібні. Прикметники образилися та й пішли собі геть.

Минув деякий час... Погано стало жити в країні. Іменник хоче купити яблук, але не може сказати, яких йому потрібно. Хоче апельсинів, та не може запитати про те, чи вони солодкі. Зажурилися іменники та й вирішили запросити прикметників назад у країну. Вибрали послів. Ті наздогнали в дорозі прикметників та й кажуть: «Вибачте нас, ми були зовсім неправі. Без вас неможливо жити. Не можна нічого вибрати чи купити, нічого пояснити».

Прикметники послухали й повернулися. З того часу Частини Мови жили дружно і не сперечалися, хто ж з них важливіший. Усім стало ясно, що всі Частини Мови потрібні.

Учитель. Чи сподобалася вам казка? Хто зрозумів її зміст? Що головне хотів сказати автор ? Як ви гадаєте, чи цей учень зрозумів роль прикметників умові?

(Діти відповідають, потім зачитують свої казки та обговорюють прочитане.)

III. Підсумок уроку

Учитель. Вітаю вас, діти, ми з вами пройшли шляхом пізнання та вивчили таку важливу і надзвичайно цікаву частину мови — прикметник.

— Що при вивченні цієї теми вам було зрозуміти найскладніше?

— Чому?

— Що вам допомогло подолати ці труднощі?

— Де ви можете застосувати ці знання?

— Хто з вас може виступити консультантом з цієї теми?